Михайлові Харківському 36 років. Життя склалося так, що чоловік потрапив до в’язниці, де провів 17 років.
Поки був під арештом, чоловік перехворів туберкульозом. Під час лікування почав цікавитися оскароносними фільмами. І натрапив на драматичний фільм «Капернаум», у якому згадувався міжнародний благодійний фонд «Карітас».
По звільненню із в’язниці Михайло опинився у скрутному становищі. Йому не було де жити, та і не було за що.
Паспорт був втрачений. Тоді чоловік згадав про «Карітас». Почитав та дізнався, що фонд є і у Запоріжжі, де надають комплексну допомогу людям, які опинилися у складних життєвих обставинах. Михайло згадує, що ще декілька місяців тому у нього ледь знайшлися кошти, аби доїхати до благодійного фонду.
В кризовому центрі чоловікові надали першу психологічну допомогу та запропонували подальшу роботу з психологом.
«Мені допомогли продуктами харчування, розповіли, де можна тимчасово пожити та навіть дали кошти на проїзд», – говорить Михайло Харківський.
Допомога кризового центру Михайла дуже вмотивувала. Чоловік вперше за довгий період часу відчув підтримку та віру в те, що в нього все вийде і, не покладаючи рук, почав змінювати своє життя на краще.
У пошуках роботи Михайло звернувся до центру зайнятості, але, за відсутності деяких документів, отримувати виплати по безробіттю чоловік не міг. Він отримав перелік номерів, куди потенційно можна було влаштуватися на роботу. І у Михайла вийшо. Зараз чоловік працює оператором автоматичних та напівавтоматичних ліній на Запорізькому автомобільному заводі.
Зараз Михайло планує самостійно винаймати житло, навчатися та надалі змінювати своє життя на краще із вірою в серці.
Tags: