З 2022 року Карітас Запоріжжя включений до реєстру надавачів соціальних послуг і вже три роки успішно реалізує напрям, підтримуючи соціальну реформу. За цей час послугою з догляду вдома від фонду було охоплено 300 бенефіціарів літнього віку. Це переважно одинокі люди, які не мають підтримки від близьких. Вони отримували допомогу з прибиранням, покупками, оформленням послуг через інтернет, візитом до лікаря тощо. Важливу увагу у фонді приділяють також соціалізації та психоемоційній підтримці своїх підопічних й проводять для них спільні заходи.
Про трирічний досвід у реалізації Закону “Про соціальні послуги”, виклики з якими стикався фонд як недержавний надавач соціальних послуг керівник напрямку Адвокація сталих соціальних послуг Карітасу Запоріжжя Володимир Швець розказав в інтерв’ю радіо “На дотик”.
Закон України “Про соціальні послуги був прийнятий у 2019 році та й до сьогодні його не імплементовано в повній мірі. Це заважає повноцінному розвитку ринку соціальних послуг та ефективному реагуванню на гуманітарну кризу в умовах війни. Одна з прогалин, яка чітко прослідковується саме у нашому місті – відсутність реальної оцінки потреб громади. Без неї неможливо планувати бюджети та запускати механізм соціального замовлення, – наголошує Володимир Швець. Як наслідок, недержавні надавачі позбавлені можливості отримувати передбачене законом фінансування з місцевих бюджетів, хоча саме ця ланка системи часто забезпечує найбільш гнучку та якісну підтримку людей.
“Згідно закону оцінку потреб громади у соціальних послугах мають визначати органи місцевого самоврядування (ОМС), вони ж є й розпорядниками бюджетних коштів на ці потреби. Втім в умовах війни реальна оцінка потреб населення не проводиться. Профільні департаменти лише звітують про забезпечення потреб тих бенефіціарів, які по таку послугу звернулися. Це не дає розуміння реального масштабу потреб, адже ми розуміємо, що гуманітарна ситуація в регіоні погіршується. Інше питання – не всі люди, які мають право на догляд вдома знають про свої права, або не звертаються по таку допомогу. Чому? З різних причин: не знають, маломобільні, не мають зв’язку, аби подати заявку тощо…а закон каже, що треба визначити всіх хто потребує, а потім вже формувати фінансування й враховувати недержавних надавачів”, – запевняє представник фонду.
До слова, Карітас Запоріжжя надає соціальну послугу з догляду вдома за державними стандартами, які визначені Законом, ба більше, за три роки напрацьовано матеріальну базу – фонд має власний транспорт, спеціалізоване медичне обладнання для маломобільних людей – крісла колісні, милиці. Всі соціальні працівники постійно підвищують кваліфікацію й проходять тренінги з догляду, психоемоційної підтримки людей у потребі. Соціологічні дослідження та відгуки бенефіціарів свідчать про високу якість соціальної послуги з догляду вдома від фонду.
“Ми би хотіли бути прикладом для інших надавачів недержавного й державного сектору і щоб кількість надавачів соціальних послуг та якість такої послуги збільшувалась. Адже наша мета – інтереси потребуючих та дотримання закону, – наголошує Володимир Швець. – А згідно закону всі надавачі рівні: правила однакові, стандарти однакові і всі мають дотримуватись їх, а на ділі цього не має. І ми бачимо, що місцеві органи соціального захисту не проявляють зацікавленість у тому, щоб віддавати соціальну послугу з догляду вдома на аутсорс незалежним надавачам. Фінансування залишається виключно в територіальних центрах, засновниками яких є ОМС.
Та попри відсутність системної оцінки потреб громади у соціальних послугах та як наслідок можливості для додаткового фінансування з міського бюджету, Карітас Запоріжжя продовжує надавати соціальні послуги на високому професійному рівні та підтримувати сотні людей літнього віку, спираючись на донорську підтримку. Отриманий досвід свідчить, що недержавні надавачі здатні суттєво посилити соціальну підтримку потребуючих, але для цього держава має забезпечити рівні та передбачені законом правила гри — від прозорої оцінки потреб до справедливого розподілу бюджетних коштів.
Лише у партнерстві державних і недержавних організацій можливо створити систему соціальних послуг, яка відповідає реальним викликам воєнного часу та захищає тих, хто найбільше потребує підтримки – одинокі люди старшого віку, люди з інвалідністю, які не можуть самотужки справитися з кризою й потребують сторонньої допомоги у забезпеченні гідних умов життя, – підбив риску експерт.
Tags: