З початком війни ми отримуємо багато запитів не тільки від переселенців, а й від місцевих мешканців із проханням про допомогу продуктами. У рамках проекту співробітництва із БФ «Старенькі» Карітас Запоріжжя мав змогу надати допомогу одиноким літнім людям (старше 65 років), розмір пенсії яких не перевищує 3870,00 грн. За цей час соціальні працівники познайомилися із багатьма бабусями і дідусями, кожен має свою цікаву історію життя. Хочемо розказати про Любомиру Олександрівну, яка звернулася за допомогою до нашого кризового центру.
Жінці двічі у житті довелося стати вимушеною переселенкою. У віці 9,5 років її, уроженку Львівської області, разом із сім’єю примусово переселили до Криму. Там же вона і отримала шкільну травму, відлуння якої відчувається і досі – однокласник під час гри штовхнув Любу (а саме так вона себе називає) на куток лавки, внаслідок цього був розрив селезінки. Згодом була перенесена складна операція та кожен рік доводилося жити на переливанні крові.
Вийшовши заміж, жінка переїхала до м. Василькова Київської області, де прожила довгих 33 роки та виростила 3 дітей. Після смерті чоловіка, старший син забрав матір до м. Оріхова Запорізької області, де жінка прожила 10 років і де її застала війна. І хоча доводилося сидіти у підвалі, ховаючись від обстрілів, але покидати домівку не хотіла, чекала на перемогу. Коли до сусіднього будинку прилетів снаряд – рішення про те, що треба їхати таки назріло.
9 квітня благодійна організація «Джерело життя» допомогла жінці евакуюватися. Наразі Любомира знаходиться у Запоріжжі у шелтері та чекає на операцію, адже стара дитяча травма спровокувала ускладнення. Операція потребує коштів, тож навіть цей пакунок із продуктами був для Любомири «як бальзам на душу, приємно що допомагаєте таким як я».
Нагадуємо, що робота кризового центру організована в рамках проєкту «Екстрена допомога та захист людей, які постраждали від конфлікту в Україні» за підтримки Nachbar in Not та Caritas Österreich
Categories:
Новини